Стоячі хвилі: гармоніки на закріпленій струні

1 · Прогноз

Струна, закріплена з обох кінців, резонує на специфічних частотах — гармоніках. Як співвідносяться частоти 2-ї та 3-ї гармонік з основною?

2 · Установка

  1. Відкрийте пресет стоячої хвилі та натисніть «Скинути». Натяг (120 N), лінійна густина (0.01 kg/m) і довжина (1.2 m) фіксовані.
  2. Увімкніть показ основної частоти на струні.
  3. Задайте номер гармоніки n для кожного заміру та запишіть резонансну частоту.

3 · Збір даних

Номер гармоніки nОсновна f₁ (Hz)Резонансна частота fₙ (Hz)
1
2
3

Побудуйте графік резонансної частоти fₙ (вісь y) проти номера гармоніки n (вісь x) для трьох замірів. Чи проходить лінія через початок?

4 · Аналіз

  1. Обчисліть f₁ = √(T/μ)/(2L) з T = 120 N, μ = 0.01 kg/m, L = 1.2 m, потім fₙ = n·f₁ для кожного рядка. Порівняйте з таблицею.
  2. Ваш графік fₙ-від-n має бути прямою через початок із нахилом f₁. Поясніть, чому закріплення обох кінців дозволяє резонувати лише цілим кратним f₁.

5 · Поглиблення

  1. Основна частота гітарної струни задає ноту, яку ви чуєте, але струна водночас вібрує і на вищих гармоніках, надаючи ноті тембр. Де ще в цьому застосунку можна побачити кілька гармонік разом?
  2. Якби ви вкоротили струну вдвічі (зберігши натяг і лінійну густину), що сталося б з основною частотою? Використайте f₁ = v/(2L) для пояснення.

Фізика цього експерименту

Основна частота стоячої хвилі з закріпленими кінцями

Струна, закріплена з обох кінців, підтримує стоячу хвилю, чия найнижча (основна) частота залежить від швидкості хвилі та довжини струни: f₁ = v/(2L).

Гармонічний ряд

Вищі резонансні моди виникають на цілих кратних основної: fₙ = n·f₁. Кожне ціле n відповідає ще одній півхвилі, що вкладається на струні.

← Назад до експерименту